У Херсоні повністю завершили процес перейменування топонімів у рамках виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Які назви отримали вулиці, бульвари, провулки та площі Херсона та чому варто було перейменовувати топоніми «Новини Приазов’я» обговорюють з членом комісії з перейменування при Херсонській міській військовій адміністрації Дементієм Білим, фахівцем Українського інституту національної пам'яті Ігорем Каретніковим та науковим експертом комісії з перейменування при Херсонській міській військовій адміністрації Олексієм Макієнком.
Член комісії з перейменування при Херсонській міській військовій адміністрації Дементій Білий розповів, що в процесі деколонізації перейменували близько 165 назв вулиць, провулків, площ, парків та скверів. Це було друге велике перейменування після 2016 року, яке охопило приблизно 15% від загальної кількості назв Херсонської міської територіальної громади.
– Патріотичних назв близько 35% серед усіх запропонованих. Це вулиці на честь загиблих героїв російсько-української війни, назви на честь військових з'єднань. Цих назв у нас всього 58. На другому місці – 19%, це так звані нейтральні назви, які характеризують загальний характер вулиць в цій сільській місцевості, або вулиць, які розташовані на околицях нашого міста. 17% назв – на честь українських митців, науковців, письменників, культурних діячів.
Люди, які пережили «підвали», фізичне знущання, тортури, чиї близькі загинули під час війни, намагалися позбутися російської ідеологічної окупації нашого міста
Дементій Білий
Білий переконаний, що перейменування зараз на часі, адже це необхідний процес позбавлення залишків російської окупації.
– Багато людей писали звернення, що вони не можуть фізично в Херсоні перебувати на вулицях, названих на честь російських окупантів. Ті люди, які пережили «підвали», фізичне знущання, тортури, чиї близькі загинули під час війни – вони намагалися позбутися російської ідеологічної окупації нашого міста.
– Публічний простір – це те, що впливає на нас. І якщо ми переможемо нашого ворога, Росію, але у нас залишаться ці російські окупаційні назви – це буде впливати на нас підсвідомо. Ці ідеологічні міни треба розмінувати.
Без вулиць Ушакова, Суворова, Потьомкінської
Білий зазначив, що в Херсоні багато найменувань повʼязаних із сусіднім Кримом, який, як і лівобережна частина Херсонської області, перебуває в російській окупації.
– Херсон пов'язаний з Кримом дуже тісно і щільно. Ми всі про це знаємо. Тепер у нас в центрі міста замість вулиць Потьомкінської, Суворівської та Ушакова є вулиці Михайла Грушевського – це одна з центральних у місті. Є проспект Незалежності – це тепер буде центральний проспект нашого міста. Замість вулиці Суворова, ми її розділили на дві частини, одній частині повернули стародавню назву – Католицька, а друга частина має назву Європейська. Дуже символічна назва для нашого міста. Яка символізує направленість до Європи. Тепер у нас також є проспект Шухевича.
«Оновлені таблички після війни»
Дементій зазначив, що найменування вулиць – це лише один з аспектів меморіалізації й фіксації українського публічного простору. Є багато інших моментів – пам'ятники, меморіали, освітні заходи, конкурси, спортивні змагання.
Деколонізація – це вічний процес підтримки та інформування про ті наративи та тих людей, які здійснювали нашу деколонізацію
Дементій Білий
– Ми розуміємо, що назвати вулицю – це лише перший крок до справжнього увічнення пам'яті наших героїв, подій, України. Тепер треба, щоб ці назви знали наші люди. І це треба робити у різний спосіб: таблички, довідники, освітні конкурси. Це величезна робота, яку ми повинні продовжувати постійно. Деколонізація – це вічний процес підтримки та інформування про ті наративи та тих людей, які здійснювали нашу деколонізацію протягом усього періоду історії України.
Також історик звернув увагу на те, що вносити зміни до особистих документів не обов'язково, адже є електронні реєстри, де вказані як нові, так і старі вулиці. Встановлення табличок з новими назвами вулиць, скоріш за все, буде тільки після завершення бойових дій.
– Я сам живу на вулиці, яка з 2017 року змінила свою назву, але я ще штампи в документах не міняв – як виникала необхідність змінити якийсь документ, мені вже видавали нову домашню адресу. Як нас запевняє військова адміністрація, встановлення нових табличок почнеться після війни. Зараз найголовніше – це ремонт зруйнованих або пошкоджених будівель, бо у нас щодня обстріли. Але ніхто не заважає нашим активним громадянам змінювати ці таблички. І це, до речі, вже зараз робиться.
Науковий експерт комісії з перейменування при Херсонській МВА Олексій Макієнко вважає, що перейменування на тимчасово окупованих населених пунктах доречне саме зараз і пояснив чому:
Ми маємо виконувати вимоги нашого законодавства. І немає значення, чи це територія тимчасово окупована, чи вона вже є звільнена
Олексій Макієнко
– Це абсолютно слушна дія. Ми маємо виконувати вимоги нашого законодавства. І немає значення, чи це територія тимчасово окупована, чи вона вже є звільнена. В цьому випадку у нас є різні інструменти, онлайн-голосування, можливість обговорення в мережі.
Він наголошує на тому, що «перейменування на Херсонщині було виваженим та обґрунтованим».
– В процесі перейменування топонімів на території Херсонської територіальної громади були залучені фахівці різного профілю: історики, краєзнавці, географи, соціологи, які проводили значну наукову роботу. І тому всі пропозиції, які у нас були, є зваженими.
– Багато людей хотіли вибрати назви, які в майбутньому не потребували б якихось втручань. Це нейтральні назви на зразок Вишнева, Абрикосова, Малинова тощо. Водночас ми завжди намагалися виносити на обговорення декілька альтернативних варіантів – визначних українських діячів, історичні назви.
Макієнко нагадав, що процес перейменування на Херсонщині тривав і до ухвалення Закону про деколонізацію. Ініціативна група зібралася відразу після деокупації Херсону. Це, на його думку, спонукало до більшої активності громадськість і топонімічна комісія почала працювати інтенсивніше.
21 березня 2023 року у Верховній Раді України ухвалили закон «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України. Закон забороняє надавати географічним об’єктам назви, що символізують, звеличують Росію або її пам’ятні місця, дати, події, діячів, які здійснювали агресію проти України (чи іншої країни), а також тоталітарну політику та практику, пов’язану з переслідуванням за критику тоталітарного радянського та російського режимів, у тому числі українців на тимчасово окупованих територіях. Про підписання цього закону президентом України Володимиром Зеленським стало відомо 21 квітня.
Comments