Пропозиції по зміні назв вулиць, що розташовані в Шуменському мікрорайоні Херсона
Вступ. Загальна характеристика
З тридцятих роках двадцятого сторіччя поява нових мікрорайонів нашого міста була пов’язана з будівництвом нових великих підприємств. Робітники цих підприємств селилися разом. Робітничі селища отримували назви підприємств, де працювали головні мешканці цих нових мікрорайонів (селище Нафтовиків, Текстильників, Склотара інші). Саме з такого робітничого селища в 1950 році бере початок й Шуменський мікрорайон. Саме в цей період в районі між тодішніх вулиць Ілліча (зараз Івана Богуна) та Адмірала Макарова з’явилися бараки селища Суднобудівників. Про це згадує Сергій Сухопаров у своїй класичній роботі з історії вулиць нашого міста. Для нас є важливим, що подібна забудова зберігає деяку локальність назв, які потребують своїх змін в Шуменському мікрорайоні.
З 1965 року починається широкомасштабне будівництво багатоповерхівок. Новий мікрорайон отримав назву Шуменський на честь болгарського міста побратима. В місті Шумен з’являється новий мікрорайон із назвою Херсонський.
Зв’язок із Болгарією підкреслювався назвами топонімів на честь болгарських діячів та пам’ятних місць, пов’язаних з Болгарією. На жаль, в 2016 році частина назв на честь болгар була перейменована, що викликала критику у болгарській національній громаді. Цей момент також треба врахувати, тим більше, що є лист від громади про врахування національної специфіки Шуменського мікрорайону.
Шуменський мікрорайон ділиться на дві частини: район нових багатоповерхівок та кілька локальних селищ з приватною забудівлею та промисловими об’єктами.
Робоча група, яка працювала над пропозиціями для перейменування з березня по травень 2023 року, виділила в мікрорайоні для перейменування сім назв та дві назви для обговорення в Комісії з перейменування та колективного ухвалення рішення.
Всі вулиці, які потребують перейменування, знаходяться в приватній забудови або в промисловій зоні, розташовані нижче вулиці Івана Богуна. Частина з них є невеличкими за розмірами. Більшість назв вулиць, які розташовані поруч, мають назви в честь українських культурних діячів, що може дозволити нам відтворити три цікавих топонімічних ансамбля та увічнити пам’ять українських театральних діячів, видатного письменника та видатного херсонського агронома.
На початку двадцятого сторіччя частина території використовувалася для сільськогосподарських дослідів вченими сільськогосподарського училища.
Один з провулків, який потребує перейменування, розташований на території Молочної балки - цікавого місцевого історико-географічного об’єкту.
Ці підстави плюс врахування побажання болгарської національної меншини щодо збільшення болгарських топонімів в Шуменському мікрорайоні на рівень приблизно до 2016 року й стали головними для підбору назв для Шуменського мікрорайону.
Пропозиції:
1. Вулиця Адмірала Макарова. Магістральна вулиця йде вздовж залізничної колії та промислової зони.
Макаров Степан Осипович (1848 – 1904) Російський адмірал. Народився в Миколаєві, в родині морського офіцера, в дитинстві, разом із батьками переїхав на Далекій Схід. Став морським офіцером, служив на Балтійському та Чорноморському флотах Російської імперії. Командував ескадрою в Середземному морі (1894—1895). Головний командир Кронштадтського порту, губернатор Кронштадта (6 грудня 1899 — 9 лютого 1904). Після початку російсько-японської війни (1904—1905) призначений командувачем Тихоокеанською ескадрою. 24 лютого (8 березня) прибув у Порт-Артур. Керував діями кораблів при обороні Порт-Артура, загинув на броненосці «Петропавловськ», що підірвався на міні.
З Херсоном не пов’язаний. Впроваджував агресивну мілітаристську політику Російської імперії.
Група пропонує перейменувати вулицю Адмірала Макарова на вулицю Болгарську. Перейменування на прохання Болгарської національної громади. Цей топонім відображає специфічні болгарські назви мікрорайона, який названий на честь болгарського міста-побратима Шумен.
Альтернативною назвою для обговорення є назва Колійна. Ця назва пов’язана з історією даної місцевості. Вулиця, фактично, почала формуватися вздовж залізничної колії, яка вела до порту й була збудована у 1915 року.
2. Вулиця Качалова (в районі приватної забудівлі, поруч вулиці Шумського, Москвіна, Качалова, складає так званий куточок театральних назв) Не є магістральною.
Качалов, Васілій Іванович (1875 – 1948) російський та радянський актор. Працював в Москві. З Україною та Херсоном не пов’язаний жодним чином. Його ім’я використовувалось радянською пропагандою для насадження єдиного культурного простору російського світу.
Робоча група пропонує назву вулиця диригента Бойченка.
Бойченко Петро Павлович. Диригент та композитор. Народився у 1880 в Миколаєві. У 1905–1906 рр працював диригентом Руського народного театру у Львові. Потім десять років у трупі І. Сагатовського з 1907 по 1917 рр.
З 1918 по 1921 рік – музичний керівник Українського національного театру імені Тараса Шевченка у Херсоні. Відіграв видатну роль у розвитку української культури в нашому місті.
Фактично, в цьому куточку Шуменського району створений ансамбль “театральних” топонімічних назв. Поруч є вулиця на честь відомого українського актора, який багато років працював в Херсоні, в українському національному театрі імені Тараса Шевченка - Юрія Шумського.
Увічнення пам’яті Петра Бойченко давно назріла в нашому місті. Розташування вулиці буде природно пов’язане з іншими назвами даного мікрорайону.
Альтернативна назва. Вулиця Георгія Нарбута.
Георгій Нарбутт (1886–1920) – український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один із засновників і ректор Української академії мистецтв.
Хоча, Георгій Нарбут не пов’язаний з історією нашого міста. Він є видатний український культурний діяч.
3. Вулиця Москвіна, знаходиться в приватному секторі поруч з вулицями Шумського, Качалова, складає так званий “театральний” куток Шуменського мікрорайону. Не є магістральною.
Москвін Іван Михайлович (1874 – 1946) російський та радянський актор. Працював в Москві. З Україною та Херсоном не пов’язаний жодним чином. Його ім’я використовувалось радянською пропагандою для насадження єдиного культурного простору російського світу.
Робоча група пропонує назву вулиця Івана Сагатовського.
Іван Лукич Сагато́вський (1882 - 1951) – український актор, режисер і театральний діяч. Дебютував у 1898 року у ролі старого Сірка в спектаклі «За двома зайцями», поставленому самим автором М. Старицьким. З 1898 – на сцені театру Соловцова у Києві. Згодом у трупах Марка Кропивницького (1900–1902), Михайла Старицького та ін.
У 1902–1919 очолював власну театральну трупу. В Херсоні став керівником Українського національного театру ім. Тараса Шевченка. В трупі працювали такі легендарні українські актори, як Оксана Петрусенко та Юрій Шумський. За радянської влади у театрах Херсона, Києва, Одеси, Дніпропетровська, Стрия та ін.
Назви вулиць в цьому районі на честь Шумського, яка вже існує, диригента Бойченка та Івана Сагатовського - належним чином увічнять пам’ять українського театрального феномена - національного театру імена Тараса Шевченка, який діяв на межі двадцятих років у нашому місті та його керівників, які внесли значний розвиток української культури в Херсоні.
Альтернативна назва - вулиця Стояна Бичварова
Бичваров Стоян (1878 – 1949) – болгарський актор, режисер і театральний діяч, народний артист Болгарської Республіки (з 1947). Поставив «Мати-наймичку» І. Тогобочного за поемою Тараса Шевченка «Наймичка» (у перекладі болгарською мовою П. Скопакова та І. Комарницького; «Вільний театр», Софія, 1919; «Пробуда», 1921, та «Громадський театр», 1922, Варна).
Цей топонім відображає специфічні болгарські назви Шуменського мікрорайона, який названий на честь болгарського міста-побратима та підтримує “театральні” назви цього куточка нашого міста.
4. Вулиця Перова. Знаходиться в приватному секторі Шуменського мікрорайону, поруч вулиці Котляревського, Лесі Українки. Не є магістральною.
Перов Василь Григорович (1833 – 1882) Російський художник. Життя та творчість не зв’язана із Херсоном та Україною. Головна тематика його робіт - повсякденність Російської імперії. В його роботах відсутня українська тематика. Його ім’я в топонімічних системах українських міст використовувалось для насадження єдиного культурного простору “російського світу”.
Робоча група пропонує назвати вулицю на честь українського письменника Феофана Василевського.
Василевський Феофан Олександрович (1855–1915) – український письменник-перекладач, етнограф, статистик, чоловік Дніпрової Чайки. Значну частину життя працював у Херсоні та на Херсонщині, в місцевому земстві. Учасник визвольного руху, громадський діяч. Зробив значний розвиток української культури в нашому місті.
У зв’язку з тим, що поруч розташовані вулиці, названі на честь інших видатних українських письменників (Котляревського та Лесі Українки), вулиця Феофана Василевського буде органічним доповненням до цього українського письменницького ансамблю назв.
На цю вулицю Робоча група не пропонує альтернативної назви тому, що ми вважаємо важливим увічнення пам’яті херсонського письменника та земця Феофана Василевського.
5. Вулиця Сєрова. Знаходиться в приватному секторі Шуменського мікрорайону. Не є магістральною. Поруч знаходиться вулиця Василя Докучаєва, яка названа на честь видатного вченого, який вивчав грунти України, в тому числі Херсонщини.
Валентин Олександрович Сєров народився у 1865 році в Санкт Петербурзі, помер 1911 року в Москві, російський художник. Життя та творчість художника не зв’язана ні з Україною, ні з Херсоном. Його ім’я в топонімічних системах використовувалось для насадження єдиного культурного простору “російського світу”.
Робоча група пропонує назвати вулицю на честь Володимира Степановича Вагилевича вулицею Володимира Вагилевича або агронома Вагилевича.
На території, де зараз приблизно розташовані вулиці Докучаєва та Сєрова були розміщені земські дослідницькі поля, а поряд – будівлі земського сільськогосподарського училища тому пропонуємо назвати на честь В.С.Вагилевича
Вагилевич Володимир Степанович (1876–1920) – вчений-агроном, кооператор, публіцист, громадський діяч. Випускник Херсонського земського сільськогосподарського училища (1897). Працював земським агрономічним наглядачем у Херсонському повіті. Впродовж 1902– 1918 рр. обіймав посаду завідувача сільськогосподарського бюро Херсонської повітової земської управи, а з травня 1918 р. до вересня 1919 р. – повітового агронома; був секретарем редакції часопису «Известия Херсонского уездного земства» (1914–1920).
З квітня 1917 р. – гласний Херсонського повітового земського від земських службовців, активний учасник просвітницької комісії Херсонського повітового земства.
Впродовж 1917–1919 рр. працював у губернських і повітових продовольчих та земельних органах. За радянської влади служив у Херсонському повітовому земельному відділі, керував агрономічним підвідділом.
В. С. Вагилевич – активний учасник кооперативного руху на Херсонщині, входив до керівних органів низки кооперативних спілок.
Перейменування вулиці на честь Вагилевича створить важливий топонімічний ансамбль з двох назв на честь наших сільськогосподарських вчених, які розвивали нашу агронауку.
Альтернативна назва, для цієї вулиці продовжує тему агрономічних досліджень - вулиця Дослідників на честь дослідників, які розвивала сільське господарство на Херсонщині пропонується назвати цю вулицю.
6. Вулиця Островського знаходиться в приватному секторі Шуменського мікрорайона. Поруч знаходиться вулиця Донецька. Вулиця не магістральна. Названа на честь відомого російського драматурга, який з Херсоном та Україною жодним чином не пов’язаний. Його прізвище використовувалось радянськими пропагандистами для ствердження культурної імперської монополії на території національних окраїн.
Робоча група пропонує назвати вулицю на честь обласного центра України - вулицею Луганською.
Ця вулиця йде паралельно Донецькій й логічно буде відтворити такий топонім поруч – Луганська вулиця.
7. Провулок Островського. Знаходиться в приватному секторі Шуменського мікрорайона, розташований паралельно вулиці Островського. Важливо, що провулок проходить по Молочній Балці - одному з географічно-історичних об’єктів старого Херсона. Відродження назви цього об’єкту збагатить топонімічну систему міста. Повернення цього історичного топоніму є важливим для історії нематеріальної культури нашого міста.
Тому, робоча група пропонує назву провулок Молочна Балка.
Робоча група також обговорила назви двох вулиць - вулиці Докучаєва та Бориса Лавреньова й пропонує залишити назви цих вулиць.
Докучаєв Василь Васильович (1846 - 1903), природознавець, основоположник науково-генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії. Вивчав ґрунти України, у тому числі Херсонщини. Вулиця увічнює пам’ять про видатного вченого, який зробив значний внесок в розвиток в тому числі української науки про грунти. Зазначимо, що на честь В.В.Докучаєва в Харкові названий Харківський національний аграрний університет.
Лавреньов Борис Андрійович (справжнє прізвище Сергєєв) (1891, - 1959) — радянський письменник, драматург та військовий кореспондент. Лауреат двох Сталінських премій (1946, 1950). Народився у Херсоні в родині вчителя літератури, закінчив Херсонську чоловічу гімназію. З 1915 році на фронті. Артилерист. Пізніше в РСЧА. З 1921 року професійний літератор. Автор творів «Сорок перший», «Заколот», «Лєрмонтов» та ін.
Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора.
Факти пропаганди російської імперської політики та здійснення русифікації з його боку невідомі.
Вулиця увічнює пам’ять про відомого письменника, уродженця міста Херсона. З 1991 року в місті був відкритий музей-квартира письменника. В Херсоні існує бібліотека, яка названа на честь письменника.
Відсутня інформація, що письменник публічно, у тому числі в медіа, у літературних та інших мистецьких творах, підтримував, глорифікував або виправдовував російську імперську політику, закликав до русифікації чи українофобії.