Результати соціологічного дослідження громадської думки мешканців

Херсонської міської громади

 

Методологія дослідження. Дослідження проведено на базі онлайн-панелі мешканців Херсонської міської громади старше за 18 років – як тих, хто залишився в Херсоні, так і тих, хто виїхав з міста після 24 лютого 2022 року, користувачів інтернету. Вибірка (N=1213) сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує більше 3% з вірогідністю 0,95. Ми не маємо офіційних даних щодо міграцій херсонців, тому не можемо оцінити представленість у вибірці респондентів за цією ознакою, проте існують підстави вважати, що співвідношення у вибірці респондентів, які залишилась в громаді є більшим, ніж у реальності, що може впливати на результати дослідження[1].

 

Термін дослідження: Дослідження проведено у період з 25 серпня по 9 вересня 2023 року

 

Замовник дослідження: Фонд громади міста Херсон «Захист» за підтримки USAID, Управління культури Херсонської міської ради (лист No 01-25/364 від 09.08.2023)

 

Виконавці дослідження: Сінаюк Олег (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, директор), Микола Гоманюк (Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України, голова), Ігор Даниленко (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, аналітик), Дементій Білий (керівник Експертної групи з політики пам’яті та коммеморації)

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

• Більшість херсонців (88%) в різній формі слідкують за процесом деколонізації топоніміки в Україні. 35% не тільки знають про те, що в країні почав діяти Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а й, як мінімум, ознайомлені з його окремими положеннями. При цьому 88% опитаних підтримують прийняття цього закону.

​​

• Більша частина (64%) респондентів вважає, що розпочинати перейменування вулиць у міста ще завчасно – треба дочекатися завершення війни. При цьому третина опитаних налаштована більш рішуче і воліє, що деколонізація топонімії розпочалася вже у цьому році.

​​

• Херсонці проявляють плюралізм у баченні моделей перейменування. Найбільш бажана модель перейменування – це поява на мапі міста нейтральних назв (ті, що орієнтують на місцевості, образно-поетичні та номерні).  Таку модель підтримують 55% містян. Друга за популярністю модель – це повернення старих (дорадянських) назв, які не мають імперських сенсів (41% підтримки). Значну підтримку також отримали моделі, пов’язані з національним патріотизмом: збільшення кількості історичних, пов'язаних із боротьбою за незалежність України назв підтримує 40% опитаних, а появу назв, пов'язаних з іменами героїв, міст та військових частин у поточній війні з Росією підтримує 38% респондентів.

​​

• Цікавим є те, що в ситуації конкретного перейменування в Херсоні, респонденти у переважній більшості випадків віддають перевагу нейтральним або історичним назвам, якщо є така можливість.  

​​

• Більшість херсонців (77%) хоче долучитися до процесу перейменування в Херсоні, і вважаюсь, що саме так і має бути – щоб якомога більше херсонців могли впливати на рішення в цій сфері. При цьому 80% вважає, що для цього достатньо голосувати в інтернет-форматі, а 10% хоче брати участь в обговореннях.

 

[1] Дослідницька група продовжує роботу над збільшенням та вдосконалення онлайн-панелі мешканців Херсонської міської громади з метою її максимального наближення до показників генеральної сукупності і запрошує усіх херсонців долучатися до панелі. Це можна зробити за посилання: https://lemur.ua/sign-up